Сторінками історії



Заклад створено у 1907 році М.К. Крижанівським, відомим українським педагогом, як класичну гімназію.

З 1963 року – загальноосвітня спеціалізована школа № 11 з поглибленим вивченням англійської мови.

З 1986 року директором була призначена Борисова Маргарита Миколаївна.

У 1998 школа отримала статус Кіровоградського колегіуму суспільно-природничо-гуманітарної спеціалізації.

Ще з 1990 року наш навчальний заклад першим розпочав брати участь у міжнародних програмах на запрошення Міністерства освіти України.

У 2003 році Кіровоградський колегіум суспільно-природничого-гуманітарної спеціалізації перейменовано в навчально - виховний комплекс «Кіровоградський колегіум - спеціалізований загальноосвітній навчальний заклад І - III ступенів - дошкільний навчальний заклад - центр естетичного виховання» Кіровоградської міської ради Кіровоградської області.

З 2008 року навчальний заклад очолює Максимова Олена Олегівна, вчитель вищої кваліфікаційної категорії, вчитель-методист. Під її керівництвом заклад розпочав пошук нових шляхів розвитку, поєднавши досягнення класичної педагогіки, інноваційні та інтерактивні технології.

Результатом пошуку стала нова модель навчального закладу, в основу якої покладена співпраця учителя й учня, спрямована на впровадження в навчальний процес загальноєвропейських освітніх стандартів.




Арсеній Олександрович Тарковський

(12 (25) червня 1907, Єлисаветград, Херсонська губернія, тепер Кропивницький — 27 травня 1989, Москва)

поет і перекладач зі східних мов, прибічник класичного стилю в російській поезії.

Батько кінорежисера Андрія Тарковського.

Посмертно нагороджений Державною премією СРСР (1989).

У Кропивницькому є вулиця названа ім'ям письменника та музей на Арсенія Тарковського у приміщенні Кіровогроадського колегіуму.




Григорій Моїсейович Гончар

Герой Радянського Союзу (1945), в роки ІІ Світової Війни командир роти 1237-го стрілецького полку (373-та стрілецька дивізія, 52-а армія, 1-й Український фронт), старший лейтенант.

Призваний в Червону армію в 1937. Брав участь у запеклих боях за Могильов, потім у боях біля станції Луполово — передмістя Могильова, був тяжко поранений.
Після одужання встановив зв'язок з партизанами і був прийнятий до загону імені Сталіна під командуванням П. А. Дубового, який діяв у Черкаській області України, де командував партизанською ротою. У боях в німецькому тилу був тричі поранений. В одній з розвідувальних партизанських операцій разом з товаришем по загону збив німецький літак. Після падіння літака партизани зняли з нього кулемет, малокаліберні гармати і доставили до загону. За це Г. М. Гончар був нагороджений медаллю «За відвагу».

Після відвоювання в 1943 році Черкаської області був направлений на перевірку в збірно-пересильний перевірочний табір при 52-й армії. Після перевірки був відновлений у званні старшого лейтенанта і призначений командиром стрілецької роти.
Брав участь у боях по оточенню великої ворожого угруповання під Яссами і Кишиневом. Командував штурмовим загоном у складі стрілецької роти з доданої артилерійською батареєю, двома танками і відділенням саперів. Здійснив успішний прорив оборони противника і забезпечив введення в бій великих сил радянських танків, замкнувши кільце оточення. Був нагороджений орденом Червоної Зірки. Надалі брав участь у визволенні Польщі.

Особливо відзначився при форсуванні Одера. 24 січня 1945 року на південний схід від міста Вроцлав перший в полку зі своєю ротою форсував річку, атакував, увірвався до траншеї противника і відкинув його на західний берег, захопивши плацдарм 500 метрів по фронту та 400 метрів у глибину. У ході розширення захопленого плацдарму був поранений, але не залишив поля бою і продовжував вести за собою роту в наступ. Потім був в несвідомому стані переправлений ординарцем через Одер і евакуйований до госпітальної бази тилу, де перебував на лікуванні до серпня — вересня 1945 року.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 квітня 1945 року за мужність і героїзм, проявлені при форсуванні Одера, закріплення і розширення плацдарму, старшому лейтенанту Гончару Григорію Мойсейовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу із врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка»




Up